';

СВЯТОГІРСЬКА ГРУПА

ХТО МИ

Ми – група людей, які проживають по обидва боки від лінії зіткнення, яких торкнувся збройний конфлікт на Сході України. Через спільну діяльність ми прагнемо знайти те, що нас об’єднує, донести голос постраждалих від конфлікту, аби привернути увагу до важливих миротворчих питань.

15 учасників, які проживають по обидва боки від лінії зіткнення, серед них є:

  • Image
    внутрішньо переміщені особи (ВПО)
  • Image
    депутати місцевих рад на підконтрольній Україні території
  • Image
    студенти
  • Image
    ветеран АТО
  • Image
    представники гуманітарних і правозахисних організацій, які працюють з наслідками збройного конфлікту на Сході України.

Центр гуманітарного діалогу (Швейцарія) підтримував активності та зусилля групи, спрямовані на підготовку умов для перехідного правосуддя та примирення в Україні.

Попри розбіжності у поглядах, учасники узгодили роботу над двома спільними проектами з метою пошуку спільних позицій між людьми по обидва боки лінії зіткнення.

ПРОЕКТИ

Image icon

ПРОЕКТ

«П'ять років війни: 1 825 днів, скільки ще?»
Ми, люди, яких торкнувся конфлікт, для пошуку спільних позицій запитали звичайних людей
Про проект

«Ми, люди, яких торкнувся конфлікт, для пошуку спільних позицій запитали звичайних людей, які проживають по обидва боки від лінії зіткнення, про їхні страхи, бачення майбутнього, погляди на способи завершення конфлікту і правосуддя після конфлікту. За підсумками нашої роботи ми зрозуміли, що, попри відмінності у поглядах, між людьми по обидва боки є точки дотику. Саме у донесенні цього спільного і реальних думок людей особам, які приймають політичні рішення, а також українському суспільству ми бачимо наше завдання.»

МЕТОДОЛОГІЯ:
У грудні 2018 – лютому 2019 року учасники Святогірської групи провели 84 глибинні інтерв’ю з жителями підконтрольних (59) і непідконтрольних (25) Україні територій Донецької та Луганської областей.

Вибірка респондентів на непідконтрольній Україні території здійснювалася за методом «снігової кулі».

Населені пункти, з мешканцями яких були проведені інтерв’ю, позначено на карті.

Image icon

ПРОЕКТ

«Ми живі, а вони...»
Ми, кого торкнувся конфлікт, зібрали живі історії реальних людей, які проживають по обидва боки від лінії зіткнення
Про проект

«Ми, кого торкнувся конфлікт, зібрали живі історії реальних людей, які проживають по обидва боки від лінії зіткнення, які постраждали внаслідок військового конфлікту на Сході України, втратили близьких, здоров’я, свої домівки та родини.

У цих історіях показано загальну трагедію втрати для жителів підконтрольної та непідконтрольної Україні територій. Ми вирішили задокументувати їх, аби знайти шляхи припинення війни, налагодити діалог, відновити мир на Сході України.»

МЕТОДОЛОГІЯ:
У грудні 2018 – лютому 2019 року учасники Святогірської групи зібрали 39 живих історій жителів підконтрольної (8) і непідконтрольної (31) Україні територій Донецької та Луганської областей.

До публікації увійшло 10 обраних історій, по 5 з обох сторін лінії зіткнення.

Image module

КЛЮЧОВІ ІДЕЇ

КЛЮЧОВІ ІДЕЇ ЗА ПІДСУМКАМИ ПРОЕКТУ

«П’ять років війни: 1 825 днів, скільки ще?»
01
Люди очікували, що конфлікт швидко закінчиться

Важко було уявити спочатку, що він переросте у повномасштабне збройне протистояння.

Image
«Думали, закінчиться, наприклад, зміною влади: почнуться арешти, зміна чиновників, але що дійде аж до воєнних дій – ніхто не припускав».
Щастя, підконтрольна Україні територія Луганської області

02
Надія на мир

Люди по обидва боки лінії зіткнення втомились від війни, і більшість хоче її завершення. Внаслідок тривалості конфлікту віра людей у майбутнє була підірвана. Однак їх об’єднує надія на мир і повернення до життя з перспективами та можливостями для майбутнього.

03
Спільні пріоритети

У багатьох людей по обидва боки лінії зіткнення спільні пріоритети: вони зосереджені на безпеці, родині, економічному добробуті та власності. Деякі опитані на непідконтрольній Україні території занепокоєні відсутністю правової захищеності. А деякі на підконтрольній хотіли би мати можливість побувати вдома:

Image
«Мені не вистачає близьких місць, дорогих людей, з якими я спілкувалася. Вони залишилися там. Дехто виїхав у Росію, мені їх теж не вистачає. У мене там померли друзі, родичі, я не була на похоронах – це крає серце. Я ніби зріклася всього свого минулого життя. Я просто хочу мати можливість повернутися додому».
Сєвєродонецьк, підконтрольна Україні територія Луганської області – ВПО з Луганська

Одне з основних прагнень, що об’єднує людей, – покращення соціально-економічної ситуації в регіоні, а також його економічне відновлення:

Image
«Коли у всіх буде достаток економічний, коли всі будуть ситі й задоволені, тоді всі забуватимуть про це (авт. – про те, що люди були розділені внаслідок конфлікту)».
Стаханов, непідконтрольна Україні територія Луганської області

04
Не варто узагальнювати політичні погляди людей на непідконтрольній Україні території
Image
«Ті, які ставляться до всього нейтрально, вони просто хочуть, аби це все закінчилося, і їм байдуже, де вони залишаться – в Україні, в Росії чи це буде просто автономія».
Алчевськ, непідконтрольна Україні територія Луганської області

05
Дипломатичне вирішення конфлікту

Більшість опитаних схиляються до думки, що конфлікт має бути вирішений дипломатичним, а не воєнним шляхом. Люди бояться повернення «гарячої» фази воєнних дій. Також є занепокоєння з приводу того, що буде зі стороною, яка «програє» у випадку воєнної «перемоги».

06
Відчуття, що люди не можуть вплинути на політичні рішення, пов’язані з конфліктом
Image
«...Суспільство має прийняти рішення. Але тут нюанс: якщо ми щось вирішимо, а нагорі вирішать інакше – можуть нас не почути».
Щастя, підконтрольна Україні територія Луганської області

07
Визнання горя

Горе людей, які постраждали внаслідок конфлікту, може мати як об’єднуючий, так і роз’єднуючий вплив на стосунки між людьми. Визнання горя з акцентом на досягненні спільних цілей (наприклад, дипломатичному вирішенні, економічному розвитку) може допомогти у примиренні.

Правосуддя і примирення
01
Попри відмінності в баченні винних та відповідальних більшість опитаних жителів по обидва боки лінії зіткнення сходиться на такому:
  • Запит на справедливість: до встановлення провини за злочини варто підходити індивідуально, вина за злочини з обох сторін повинна бути встановлена справедливо (законно).
  • Відсутність відповідальності за факт проживання на непідконтрольній Україні території.
  • Неприпустимість безкарності за вчинення особливо тяжких злочинів.
  • Хоча існують значні відмінності в поглядах по обидві сторони від лінії зіткнення, значна частина опитаних покладає провину за розпалювання конфлікту на осіб, які приймають політичні рішення на національному та регіональному рівнях (за матеріалами інтерв’ю – Російську Федерацію, Україну, так звані «ЛДНР»).
02
На думку деяких опитаних, справжнє примирення можливе за умови, що в людей, які залишилися на непідконтрольній Україні території та не винні у тяжких злочинах, не буде страху повернутися в Україну. Важливу роль у подоланні цього страху матиме державна політика України, що включатиме:
  • концепцію перехідного правосуддя і прийняття відповідних законів, що давали б чіткі відповіді на питання, хто не може бути притягнутий до відповідальності, а для кого вона буде неминучою;
  • публічні гарантії з боку офіційних осіб України жителям непідконтрольних територій про те, що громадяни, які не вчинили тяжких злочинів, пов’язаних із конфліктом, не будуть звинувачені та переслідувані, українське законодавство захищатиме їхні права;
  • інформаційну політику, націлену на збереження «ментального» зв’язку жителів непідконтрольної Україні території з державою Україною, а також надання їм об’єктивної інформації про ситуацію в Україні.
Image
«До всіх, хто залишився працювати на цій території, потрібен індивідуальний підхід. Лікарів, учителів та інших фахівців, хто не брав участі в бойових діях, звільнити від відповідальності – і про це треба говорити публічно. Люди не повинні боятися приходу України. Для багатьох ця робота була життєво необхідною, незалежно від переконань».
Антрацит, непідконтрольна Україні територія Луганської області

ПУБЛІКАЦІЇ

Image icon

ПУБЛІКАЦІЯ

«П’ять років війни: 1825 днів, скільки ще?»
За матеріалами інтерв’ю серед мирного населення підконтрольної та непідконтрольної Україні територій Донецької та Луганської областей
Image icon

ПУБЛІКАЦІЯ

«Ми живі, а вони...»
За матеріалами живих історій жителів підконтрольних і непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей

КОНТАКТИ

Заява про обмежену відповідальність

думки, досвід і термінологія, представлені у публікаціях, не повинні сприйматися як погляди чи позиція Центру гуманітарного діалогу. Тексти містять відповіді в інтерв’ю мирних жителів, постраждалих внаслідок конфлікту на Сході України, у викладі учасників даного проекту. Роль Центру гуманітарного діалогу полягала у підтримці зустрічей групи та створенні умов для реалізації даного спільного проекту, однак не у визначенні змісту та тональності тексту.

© Зроблено в SEO-Design